прокладати

прокладати
-а́ю, -а́єш, недок., прокла́сти, -аду́, -аде́ш, док., перех.
1) Класти, розташовувати що-небудь у певному напрямку, протягуючи вздовж чогось. || Будувати, споруджувати що-небудь уздовж чогось, просуваючись через щось, від одного пункту до іншого.
2) Утворювати, залишати за собою дорогу, слід, стежку і т. ін., йдучи, їдучи тощо. || у сполуч. зі сл. борозна. || у сполуч. зі сл. ручка, розм. Викошувати смугу шириною у змах коси.
3) перев. у сполуч. зі сл. дорога, шлях, путь і т. ін. Рухатися, просуватися вперед, усуваючи якісь перешкоди на своєму шляху, розчищаючи, звільняючи шлях від кого-, чого-небудь. || перен. Відкривати для інших можливість доступу кудись, здійснюючи перший політ, плавання і т. ін. || перен. Створювати сприятливі умови для кого-, чого-небудь, для досягнення чогось; допомагати кому-небудь досягти чогось.
••

Проклада́ти собі́ доро́гу — а) домагатися певного становища в суспільстві, добиватися певних успіхів у житті; б) здобувати визнання у кого-небудь, проникати в якесь середовище.

4) спец. Накреслювати на карті напрямок руху корабля або літака для визначення його місцезнаходження.
5) діал. Складати (вірш, пісню тощо).
6)

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем написать курсовую

Смотреть что такое "прокладати" в других словарях:

  • прокладати — 1) = прокласти (дорогу, стежку утворювати, ідучи, їдучи, їздячи), торувати, у[в]торовувати, у[в]торувати, у[в]бивати, у[в]бити, пробивати, пробити, топтати, протоптувати, протоптати, у[в]топтувати, у[в]топтати, витоптувати, витоптати (часто… …   Словник синонімів української мови

  • прокладати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • пробивати — а/ю, а/єш, недок., проби/ти, б ю/, б є/ш, док. 1) перех., чим і без додатка. Ударяючи по чому небудь, робити отвір, заглибину і т. ін.; ударами, напором утворювати в чому небудь діру, проходи тощо; проломлювати. || безос. || Прорубувати (двері,… …   Український тлумачний словник

  • проводити — I = провести (іти, їхати тощо разом з кимсь до певного місця перед тим, як розстатися, попрощатися з ним), провадити, проводжати, провадити, відпроваджувати, відпровадити; виряджати, вирядити (у дорогу, у гості, у похід); відводити, відвести II ▶ …   Словник синонімів української мови

  • борознити — ню/, ни/ш, недок., перех. 1) Проводити, прокладати борозни. 2) перен. Перетинати в різних напрямках, утворюючи заглибини …   Український тлумачний словник

  • вести — веду/, веде/ш; мин. ч. вів, вела/, вело/; недок. 1) перех. Спрямовувати рух кого небудь, допомагати або примушувати йти. •• Вести/ зві/ра мисл. гнати собакою (гончаком) звіра по його слідах, безперервно подаючи голос. || Іти, рухатися попереду як …   Український тлумачний словник

  • вигачувати — ую, уєш, недок., ви/гатити, ачу, атиш, док., перех. Вистелювати хмизом, колодами і т. ін. болото, пісок тощо для проїзду, проходу; прокладати гатку …   Український тлумачний словник

  • вирубуватися — уюся, уєшся і вируба/тися, а/юся, а/єшся, недок., ви/рубатися, аюся, аєшся, док. 1) Рубаючи кого , що небудь, прокладати собі шлях. 2) тільки недок. Пас. до вирубувати …   Український тлумачний словник

  • витичувати — ую, уєш, недок., ви/тичити, чу, чиш, док., перех., діал. Намічати, прокладати пряму лінію на поверхні землі, за допомогою тичок …   Український тлумачний словник

  • витоптувати — ую, уєш, недок., ви/топтати, пчу, пчеш, док., перех. 1) Псувати або знищувати посіви, городину, траву і т. ін., топчучи їх. 2) Часто ходячи по тому самому місцю, утоптувати, прокладати стежку, дорогу і т. ін. || Топчучи, стискувати, зменшувати в… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»